ВСУ зробив висновок про нормативну грошову оцінку землі в договорах оренди

До розрахунку орендної плати за державні землі не можна застосовувати норми НК, що регламентують встановлення земельного податку.

На спільному засіданні судових палати у господарських справах ВСУ 8 квітня 2015 було розглянуто справу № 3-41гс15 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути ділянку.

ВСУ роз'яснив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Проте суд касаційної інстанції у цій справі ототожнив поняття «земельний податок» і «орендна плата за землю», в результаті чого прийшов до безпідставного висновку про те, що положення частини 1 ст. 13 Закону «Про оцінку земель» щодо обов'язковості проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати суперечать положенням Податкового кодексу, якими передбачено можливість та порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, оскільки відповідно до пункту 14.1.72 ст. 14 НК (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) земельний податок - обов'язковий платіж, що стягується з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Водночас відповідно до пункту 14.1.136 ст. 14 НК орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Отже, земельний податок та орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення і нарахування.

Таким чином, ВГСУ дійшов до передчасного висновку, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності нормативну грошову оцінку земель не є обов'язковою, застосувавши до спірних правовідносин норми ПК, які регламентують встановлення земельного податку, до розрахунку орендної плати за державні землі.